Муніципальна команда під керівництвом Наталії Чуеки змінила саму логіку міського планування, відмовившись від проектування для «середньостатистичного» мешканця. Замість цього місто почало слухати тих, чиї потреби зазвичай залишалися непоміченими. Особлива увага була приділена транспортній мережі: парк автобусів оснастили рампами та системами «кнілінгу», що опускають кузов до рівня бордюру, а трамвайна лінія довжиною 12.8 кілометра функціонує без жодної сходинки на всіх 25 зупинках.
У Сарагосі тиша вулиць не переривається нав’язливим пищанням світлофорів. Система Passblue дозволяє місту залишатися спокійним: акустичні сигнали на пішохідних переходах активуються лише тоді, коли смартфон або спеціальний пульт людини з порушенням зору посилає сигнал через Bluetooth. Це дозволяє уникнути зайвого міського шуму, зберігаючи при цьому повну безпеку для тих, хто її потребує.
Досвід Сарагоси доповнюється практиками сусідньої Валенсії, яка отримала другу премію. Там до розробки міських рішень залучають «валідаторів доступності» — людей з інвалідністю, які особисто тестують кожен новий маршрут чи додаток перед запуском. Валенсія також була відзначена за інтеграцію інклюзії в роботу екстрених служб: пожежники та поліцейські проходять спеціальні тренінги з евакуації людей із різними потребами, що робить безпеку спільною, а не вибірковою.
Ці зусилля є частиною масштабної стратегії ЄС щодо прав осіб з інвалідністю на 2021–2030 роки. Для Сарагоси це визнання означає не лише отримання фінансового гранту на майбутні проекти, а й підтвердження того, що місто можна перебудувати так, щоб воно належало кожній людині, незалежно від її фізичних можливостей.