Доктор Раманудж Нараян, директор лабораторії CSIR в Одіші, розглядає цей візит як початок перетворення Кушунупура на «розумне село». Проте його бачення позбавлене звичного цифрового блиску; для мешканців округу Кендрапара розумні технології означають передусім можливість пити чисту воду та збирати врожай більше одного разу на рік. Разом із ним до роботи взявся Рагурам Р. Айяр, окружний колектор, який координує зусилля науковців та місцевих волонтерів із «Клубу природи».
Проблема села полягає у його географії. Дельта річки Маганаді робить ґрунтові води настільки солоними, що фермери змушені покладатися лише на короткий сезон мусонних дощів. Науковці привезли з собою терафілові фільтри — прості пристрої з випаленої глини та тирси, що здатні очищувати воду від заліза та каламуті без жодного споживання електроенергії. Цей шорсткий на дотик теракотовий диск стає містком між високою наукою та повсякденною потребою людини в безпечній воді.
Проєкт «Від лабораторії до землі» не обмежується лише водою. План передбачає навчання фермерів новим методам агротехніки та переробку відходів, аби створити в селі замкнений цикл виробництва. Нараян підкреслює, що статус «розумного» села визначається не кількістю датчиків, а якістю життя та навичками людей, які в ньому живуть. Кожна з 135 родин має відчути на собі дію конкретної технології — від біомасових брикетів для приготування їжі до нових ринків збуту місцевої продукції.
У Кушунупурі починається тихий і методичний процес. Тут немає місця для швидких ефектів; натомість є терпляча праця вчених, які залишили свої кабінети в Бхубанешварі, щоб власноруч перевірити, як їхні патенти приживаються в солоному ґрунті Одіші.