Протягом багатьох років система охорони здоров'я в Уганді працювала за суворим розподілом: інфекційні захворювання окремо, хронічні стани — окремо. Пацієнт, який страждає одночасно на підвищений тиск та депресію, часто змушений був відвідувати клініку в різні дні, втрачаючи час і мізерні кошти на дорогу. Проект M-CARE, який очолив Бернард Омеч спільно з науковцями з Амстердама, має на меті стерти ці штучні кордони, зосередивши увагу на людині, а не на її діагнозах.
Університет Ліри, де під керівництвом професора Джаспера Огвала Окенга звели першу в країні спеціалізовану навчальну лікарню при державному закладі, тепер стає центром цього експерименту. Тут планують інтегрувати догляд за пацієнтами так, щоб кожна сільська лікарня могла надати комплексну допомогу за один прийом. Це особливо важливо для регіону Ланго, де брак спеціалізованих кадрів відчувається найгостріше.
Доктор Патрік Бучан Оцен, що відповідає за охорону здоров'я в окрузі, наголошує на тому, що за цими змінами стоїть зміна логіки самої опіки. Замість того, щоб пацієнт шукав допомогу в лабіринті установ, допомога сама вибудовується навколо нього. Коли людина з діабетом приходить на огляд, лікар одночасно перевіряє її ментальний стан, знаючи, що хронічний біль і тривога часто йдуть пліч-о-пліч.
Фінансування від Європейського Союзу розраховане на п'ять років — термін, достатній для того, щоб перетворити нову модель на звичку. Для доктора Омеча та його команди в Лірі це не просто науковий пошук, а спроба повернути медицині її людське обличчя, де пацієнт — це не сукупність симптомів, а особистість, що потребує цілісної уваги та поваги до свого часу.