До цього моменту адміністративне життя грека з інвалідністю нагадувало нескінченний шлях лабіринтом. Кожна поїздка в громадському транспорті чи візит до державної установи вимагали підтвердження через паперовий сертифікат, виданий Центром сертифікації інвалідності (KEPA). У деяких муніципалітетах ці дані досі зберігалися на шорстких від часу паперових картках у великих металевих картотеках — спадок епохи, що трималася на чорнилі та печатках.
Нова картка, яку успішні заявники отримують рекомендованим листом протягом двох тижнів, містить QR-код і фотографію, миттєво підтягуючи дані з Єдиного реєстру осіб з інвалідністю. Міністр соціальної згуртованості та сім’ї Софія Захаракі зазначила, що система інтегрує оцінки KEPA у чіткі адміністративні рівні, усуваючи потребу в повторному читанні лікарських описів сторонніми особами.
Греція приєдналася до ініціативи Європейського Союзу пізніше за інших, але впровадила систему в момент її найвищої технічної зрілості. Документ відповідає загальноєвропейському зразку, що згодом дозволить подорожувати континентом без бар’єрів, орієнтуючись на лаконічний напис шрифтом Брайля, який на всіх мовах блоку означає одне: «Картка ЄС».
Для Іоанніса Вардакастаніса, президента Національної конфедерації людей з інвалідністю, цей крок є чимось більшим за технічне оновлення. Це акт визнання суверенітету людини над власним статусом. Коли держава зводить документообіг до одного дотику, вона перестає бути цензором і стає сервісом, який, за словами Папастергіу, нарешті прагне «не залишати нікого позаду».