Причіп передала хранителькам Амор Фенек Монтаньо, яка тимчасово виконує обов'язки голови муніципалітету Ла-Паса. Вона сказала, що без сусідів і союзників місто не просувалося б уперед: «Організованість сусідів, громади, союзників і союзниць — ось що дає нам змогу рухатися далі». На ці робочі дні разом із хранительками виходять сусіди та інші громадські групи.
Усе почалося в Ель-Мангліто, одному з найстаріших кварталів Ла-Паса. Коли місцевий промисел занепав, мешканці почали самоорганізовуватися. У 2016 році рибалки заснували організацію OPRE. Сьогодні вона об'єднує п'ятнадцять кооперативів і двадцять рибалок, які працюють самостійно. Вони опікуються черепашкою Atrina maura, яку тут називають «каллo де ача». Поруч із рибалками виросла й жіноча група, що у 2018 році взяла назву «Хранительки Кончаліто».
Ці дві справи поєднані тісніше, ніж здається. Естеро — місце, де розмножуються види, яких потім виловлюють у затоці: гребінець «Катаріна» і та сама черепашка. Коли жінки доглядають мангри, вони тим самим бережуть улов своїх чоловіків, братів і сусідів.
Робота хранительок складається з терплячої, щоденної праці. Вони патрулюють лагуну, прибирають сміття, водять відвідувачів. Стан лісу вони вимірюють квадратами 60 на 60 сантиметрів: у кожному записують, скільки там червоних, білих і чорних мангрів. Щомісячний моніторинг вони ведуть із 2023 року. Окрім цього, жінки мають власну справу — вирощують устриць, і працюють у ній лише жінки.
Речниця групи Клаудія Рейес пояснює, яке майбутнє вони бачать для цього місця: освітній екотуризм, а не звичайний туристичний потік. Люди мають приходити сюди, щоб зрозуміти, як живе мангровий ліс, а не просто пройтися повз нього.
Причіп лише полегшить цю роботу, основну частину якої все одно роблять людські руки. Проте саме з таких речей складається буденна праця дванадцяти жінок, які взяли на себе турботу про ліс біля власних домівок.