Кионг народився передчасно, з вродженою атрофією зорового нерва. Середню школу він закінчив у Центрі професійної та безперервної освіти імені Нгуєн Ван То на вулиці Ханг Куат у самому серці Ханоя — у будинку, який колись належав ученому, що навчав в'єтнамців читати. Заняття для незрячих там ведуть від 1996 року.
Тепер він вивчає соціальну роботу в Університеті суспільних наук і гуманітарних наук при Національному університеті В'єтнаму. Життя в Ханої коштує йому три-чотири мільйони донгів на місяць. Держава виплачує трохи більше одного мільйона. Решту він заробляв сам: телемаркетинг, роздавання рекламних листівок, промоційні зйомки, торгівля SIM-картками.
Звання «Студент 5 хороших» присуджує Національна спілка студентів В'єтнаму за п'ятьма окремими критеріями: етика, успішність, фізична підготовка, волонтерство та міжнародна інтеграція. Воно відкриває двері до стипендій, гуртожитків, програм навчання за кордоном і роботи. Кионг здобув його попри те, що жоден із цих критеріїв не робить знижки на сліпоту.
Він заступник голови Клубу молоді з інвалідністю району Тханьсуан — району, якого від липня минулого року вже немає на карті, бо В'єтнам скасував районний рівень управління. Він також член правління Мережі незрячих студентів В'єтнаму, здобував медалі в адаптивному спорті й танцювальних змаганнях у 2022 та 2023 роках, а торік отримав відзнаку Центральної спілки молоді В'єтнаму.
Цьогоріч його обрали серед 26 людей з усієї країни для програми «Сяйво в'єтнамської стійкості», яка від 2020 року вшановує молодих людей з інвалідністю й фінансує їхні стартапи.
Газеті «Тхань Ньєн» він сказав коротко: «Ми хочемо, щоб на нас дивилися крізь призму наших здібностей, а не наших вад».