Роками мешканці столиці провінції збиралися на акції «Обійми річку», дивлячись на потік, що ніс бруд замість прохолоди. Велика патагонська артерія, яка дає життя всьому регіону, була змушена приймати в себе нечистоти міста, оскільки старі очисні споруди давно не справлялися з навантаженням. Ситуація змінилася лише тоді, коли інженерна воля та громадський тиск змусили змінити саму логіку міської інфраструктури.
З січня 2024 року нова система очищення працює на повну потужність. Тепер стоки не стікають самопливом у річку, а змушені рухатися всупереч рельєфу. Потужні насоси піднімають воду на напівпустельне плато за межами міста, де на величезній території у 300 гектарів природа та технологія працюють разом у ставках-стабілізаторах.
Технічне рішення вимагає значних зусиль: лише на оплату електрики, що живить насоси, щодня витрачається понад 40 мільйонів песо. Проте Іуд наголошує на тому, що цей «революційний стрибок» вартий кожної монети. Це не просто цифри в бюджеті, а повернення місту його гідності та безпеки. Вже зараз фахівці оцінюють можливість використання очищеної води для зрошення пасовищ, перетворюючи колишню проблему на ресурс для посушливого регіону.
У цьому акті господарювання відчувається спокійна рішучість людей, які вирішили, що їхня річка більше не буде жертвою міського розростання. Ріо-Негро — найбільша річка, що повністю протікає територією Аргентини, — нарешті зустрічає мешканців В’єдми чистою хвилею.