Новий вид належить до групи гризунів, яку вчені називають «надзвичайно рідкісною та малодослідженою». Його анатомія — це тріумф еволюційної адаптації до життя на межі двох стихій. Короткі вушні раковини не створюють опору під час плавання, а щільне, подібне до оксамиту підшерстя утримує шар повітря, захищаючи тіло від переохолодження в льодяній гірській воді. Найбільш прикметною рисою є жорсткі щетинки на задніх лапах, які механічно виконують роль перетинок, перетворюючи кінцівки на ефективні весла.
Молекулярний аналіз підтвердив, що знайдений у Боске-де-Протексьон Альто-Майо гризун є найближчим родичем Incanomys mayopuma — виду, який раніше виявили в околицях Мачу-Пікчу. Це свідчить про глибокі біологічні зв'язки між ізольованими ансамблями андійської фауни, які збереглися в недоторканих куточках високогір'я.
Робота науковців у цій частині Перу була б неможливою без участі місцевих громад. У попередніх експедиціях представники народу Авахун допомагали вченим орієнтуватися в густих туманних лісах, де межі між землею і водою часто розмиваються частими зливами. Саме завдяки такій співпраці вдалося задокументувати вже 27 нових видів — від амфібій до комах — на цій відносно невеликій ділянці суші.
Для адміністрації заповідника та агентства SERNANP це відкриття є підтвердженням дієвості моделі охорони лісу. Замість вирубки дерев заради швидкого прибутку, місцеві родини переходять до вирощування кави в затінку дерев, зберігаючи природний гідрологічний цикл. Поки гірські річки лишаються чистими, Daptomys продовжуватиме свій нічний промисел у потоках, що живлять усю долину Сан-Мартін.