Для Едгара Торреса, співвласника майстерні «Artesanías Torres», ці дерев'яні фігурки та рухомі маріонетки не є товаром для продажу. Разом зі своєю партнеркою Міріам Солано він привіз їх до парку Гарсія Ровіра не просто для участі в ярмарку «Ancestral», а щоб засвідчити тривалість ремесла, яке він успадкував як найцінніший скарб. Він говорить про свою роботу як про спосіб збереження пам’яті, де кожен зріз ножа по дереву є актом поваги до минулого.
Поруч із ним інші майстри демонструють свої вміння: Вільям Фуентес створює витончені силуети з дерева, а група Maleiwa працює з ліаною бехуко та бавовняною ниткою. Тут, у самому серці міста, яке називають «Містом парків», стародавні техніки плетіння та різьблення зустрічаються з сучасним світом. Повітря навколо наповнене ароматом свіжої деревини та солодким запахом традиційних десертів «Doña Fermina», що створює особливу атмосферу зосередженості та спокою.
Ремесло в цих краях тісно пов'язане з ритмами природи. Місцеві жителі досі дотримуються стародавнього правила: збирати рослинні матеріали для плетіння, такі як волокно агави чи ліану, можна лише під час спадного місяця. Ця деталь, яку ботаніки пояснюють меншим вмістом вологи в тканинах рослин, що запобігає гниттю, для майстрів залишається священним зв'язком із землею Сантандера.
Більшість учасників — це сімейні мікропідприємства, які приїхали з навколишніх андійських містечок, як-от Барічара чи Куріті. Їхня присутність у центрі Букаранги перетворює звичайний міський простір на місце зустрічі поколінь, де проста дерев’яна іграшка стає містком між пам’яттю предків і руками дитини, яка вперше її торкається.