Довгий час біологи вважали Андаманське море справжньою скарбницею регіону, залишаючи Сіамську затоку в тіні як менш різноманітну екосистему. Проте ретельна праця команди з Університету Касетсарт разом із доктором Крістофом Вієйрою виявила зворотне. Використовуючи метод генетичного баркодування, дослідники розрізнили види, які зовні здавалися ідентичними — так звані криптичні види, що роками вводили в оману натуралістів своєю подібністю.
У цьому відкритті є жест глибокої людської вдячності. Кожен із чотирьох нових видів отримав назву на честь наставників та першопрохідців морської біології. Ханджанапай Левманомонт, Хісао Огава, Джінда Тіеммед та Грегоріо Веласкес — імена цих учених тепер назавжди вписані в біологічну мапу океану через назви водоростей, які вони колись вивчали.
Окрім чотирьох абсолютно нових видів, експедиція вперше зафіксувала в тайських водах ще три: Lobophora abscondita, L. henae та L. quangtriensis. Це розширює загальний список роду в країні до двадцяти одного представника, перетворюючи затоку з транзитної зони на важливий осередок морського життя. Сіамська затока з її середньою глибиною у 58 метрів виявилася не просто мілководним басейном, а складним архівом еволюції.
Робота Анірута Кломджіта нагадує нам, що природа не терпить поспішних висновків. За кожною коричневою лінією прибою, за кожним шаром осаду на дні може ховатися історія, яка чекає на людину з достатнім терпінням, щоб її прочитати. Тепер, коли ці види мають імена, вони виходять із небуття, стаючи частиною нашого спільного знання про живий світ.