Ці відбори, що відбулися на початку року, стали першим кроком до створення середовища, де фізичні обмеження не стають перешкодою для сприйняття мистецтва. Відень, готуючись прийняти Євробачення, покладається не лише на традиційну гостинність, а й на цифрову платформу Accessify. Через звичайний смартфон відвідувачі отримують доступ до сурдоперекладу, аудіодескрипції та підсилення звуку для слухових апаратів з підтримкою Bluetooth.
Для тих, хто зовсім не чує ритму, організатори підготували особливий досвід. Під час живих шоу фанатам видаватимуть спеціальні вібраційні жилети. Технологія, що колись народилася в інженерних студіях для контролю наднизьких частот, тепер дозволяє людині відчути пульсацію басів безпосередньо через шкіру, перетворюючи акустичну хвилю на тактильне відчуття.
Партнерство з організацією FullAccess забезпечує не лише технічну підтримку, а й присутність навченого персоналу на інформаційних точках. Це продовження тривалої стратегії: ще з 1991 року норми безбар’єрного планування стали частиною віденського законодавства, а у 2005 році жестова мова була офіційно визнана в Конституції Австрії.
Навіть архітектура Wiener Stadthalle, спроектована Роландом Райнером ще у 1950-х роках, адаптується до нових потреб, приймаючи до 16 000 глядачів. У рік, коли місто також приймає Національні літні ігри Спеціальної Олімпіади, ці зусилля виглядають не як тимчасове святкове оздоблення, а як звична робота з поваги до людської гідності.