Те, що почалося як випадкове спостереження у 2018 році, перетворилося на випробування людського терпіння. Аламсях Еланг Нуса Херламбанг разом із колегами з Музею зоології в Богорі витрачали години, іноді цілу добу, щоб знайти бодай одну особину серед густого підліску. Жаба Philautus candrageni виявилася майстром камуфляжу: її шкіра ідеально імітує відтінки кори та моху, а крихітне тіло, ледь більше за ніготь великого пальця, робить її майже невидимою для неозброєного ока.
Дослідження вимагало поєднання сучасних технологій та старомодної польової витримки. Хастін Амбар Асті з Університету Гаджа Мада доповнила колекцію новими зразками, що дозволило команді провести інтегративний аналіз. Вчені поєднали вивчення морфології, молекулярну генетику та біоакустику, підтвердивши, що цей голос на Мерапі справді належить новому, унікальному мешканцю острова.
Найбільше вражає життєвий цикл цієї істоти. На відміну від більшості земноводних, рід Philautus обходиться без стадії пуголовка. Ембріони розвиваються безпосередньо в ікринках, що сховані у вологих заглибинах кори або в лісовій підстилці, і на світ з’являються вже повністю сформовані маленькі жабенята. Ця особливість робить їх надзвичайно вразливими до мікроклімату: їм потрібна стабільна вологість високогірних лісів Яви.
Для науки це відкриття стало першим комплексним таксономічним оцінюванням чагарникових жаб на Яві за тривалий час. Воно нагадує про те, скільки таємниць ще зберігають схили активних вулканів, де життя пристосовується до постійної загрози вивержень. Там, де людина бачить лише небезпеку та попіл, Амір Хаміді та його команда знайшли тендітну тяглість буття, зафіксовану в музейному каталозі під номером MZB.Amph.33675.