П'ятий Міжнародний навчальний табір із селянської агроекології тривав тиждень. Тема цього разу — птахівництво за агроекологічними методами: як вирощувати птицю без покупних препаратів, спираючись на те, що є під рукою.
Маріама Сонко каже про це без пафосу: продовольчий суверенітет досяжний, але люди мають наважитися змінитися й по-справжньому взятися за агроекологію. Вона народилася на початку 1970-х у Банджікакі, з народу джола. У 1999 році її обрали головою районної жіночої групи Ніагіса, у 2001-му вона стала скарбницею Асоціації молодих фермерів Казамансу. Наприкінці 1990-х помер її чоловік, учитель, залишивши їй п'ятьох дітей.
Рух «Ми — рішення» з'явився в Дакарі 2011 року на Всесвітньому соціальному форумі, а 2014-го був перебудований так, щоб ним керували самі сільські жінки. У липні 2026-го відкрилася гілка в Того.
Назва центру — Karonghen Wati Naaning — мовою джола означає «відродження власних практик». Тут вирощують культури й худобу, розводять рибу, тримають бджіл, переробляють продукти, виробляють органічне насіння, біодобрива та біозахисні засоби. Огорожа, поставлена 2015 року, давно зламалася, воріт немає.
Табори проходять щороку з 2022-го, і кожен має свою технічну тему: спершу відновлення ґрунтів і біодобрива, потім виробництво городнього насіння, торік — біозахисні засоби. Вони відкриті не лише для учасниць руху, а й для фермерів, дослідників і студентів.
На відкритті були присутні Алассан Ндіає, сільський голова Ніагіса й президент Асоціації сільських голів, а церемонію очолив Іді Гомель Ба, заступник супрефекта Ніагіса.