Салехін, керівник відділення ендолапароскопічної та роботизованої хірургії, обрав для початку холецистектомію. Це не випадковість: видалення жовчного міхура — стандартна перша операція для нових роботизованих програм у всьому світі, бо анатомія передбачувана, а потік пацієнтів постійний. Хірург казав, що технологія дає кращий захист судин, мінімальну інвазивність, значно менше крововтрати й швидше відновлення. Чоловіка мали виписати за день-два.
Того самого вечора професорка Самсад Джахан Шеллі, керівниця відділення акушерства та гінекології, провела роботизовану гістеректомію 45-річній жінці з аномальною матковою кровотечею. Гістеректомія теж належить до найпоширеніших роботизованих втручань у світі.
Апарат виробляє шанхайська Shanghai MicroPort Medbot, що вийшла на Гонконзьку біржу восени 2021 року. Toumai позиціонують як дешевшу альтернативу da Vinci від Intuitive Surgical — платформі, яка після дозволу FDA у 2000 році майже монопольно тримала ринок багатопортових хірургічних роботів, доки не почали спливати її патенти.
Бангладеш прийшов до цієї технології пізно навіть за мірками Південної Азії. Індія зробила першу роботизовану операцію 2002 року в Нью-Делі й нині має сотні систем. Шрі-Ланка й Непал випередили Дакку. Пакистан оперував роботом уже 2019 року в Лахорі.
За цим запізненням стоїть звичка, яка коштує країні дорого: бангладешці роками їздять лікуватися до Колкати, Ченнаї, Веллуру, Бангкока й Сінгапуру. Вони становили більше половини всіх іноземних медичних мандрівників до Індії, доки 2024 року Делі різко скоротив видачу віз. Шеллі каже, що лікарня має намір поширити роботизовані втручання на кардіо-, нейро-, урологічну, загальну, гінекологічну й торакальну хірургію — щоб менше пацієнтів мусили шукати допомогу за кордоном.
Робот у тому залі нічого не вирішував сам. Кожен його рух ішов від рук людини за консоллю. Юридично ці машини й досі класифікують як інструменти.