Причину пожежі досі не встановили. Вогонь забрав не тільки меблі й речі, а й кухню та вітальню, на які подружжя витратило всі заощадження. Одна із сусідок каже, що Сесілія й Лусіо дуже приголомшені. Тимчасово вони живуть у сусідньому будинку, але намагаються не залишатися там надовго, бо навіть туди доходить запах їхнього згорілого дому.
Кілька днів квартал біля вулиць Кампбелл та Аменабар живе цією бідою. Сюди приходять люди, які ніколи раніше не бачили літнього подружжя. Вони розбирають згарище, прибирають уламки й сідають разом планувати, як відбудувати дім. Ніхто з благодійних фондів чи міської влади цього не організовував. Усе це робить саме квартал.
Збір координує сусідка на ім'я Роксана. Вона приймає будівельні матеріали й гроші: гіпсокартонні панелі, фарбу, кабелі, розетки, вимикачі. Робочих рук вистачає, бракує іншого. Сусід Хуан сказав місцевому виданню Rosario3: «Ми готові відбудувати дім, але сьогодні стоїмо, бо нам потрібні матеріали».
Разом із допомогою з'явилася й прикрість. Містом почали поширювати банківський реквізит для переказів, якого організатори не погоджували. Відтоді Роксана та її помічники просять кожного, хто хоче надіслати гроші, спершу зв'язатися з ними напряму.
Росаріо — велике місто на березі Парани, де живе понад мільйон людей. Та ця історія відбувається в межах одного кварталу. Двоє літніх людей втратили все, що збирали роками, а сусіди, яких вони ледве знали, вирішили, що так не має залишитися.