Уся лазня вміщена в одну вежу. Тут були три купальні басейни, судаторій, тобто парильня, і префурній, піч, від якої вціліла основа мідного котла. Під підлогою добре зберігся гіпокауст, система опалення: гаряче повітря проходило між круглими стовпчиками й нагрівало кімнати знизу. Другу частину вежі займали технічні приміщення для слуг, які доглядали за вогнем і водою.
Розкопки провели Інститут археології Сербії та Музей Крайни. За словами дослідників, імператорську лазню, збудовану всередині вежі, в інших частинах імперії досі не знаходили. Римляни зазвичай ставили терми окремими будівлями. Тут купальню сховали за товстими стінами фортеці.
Людина, для якої збудували цю лазню, недовго тішилася нею. Максиміна Дазу проголосили цезарем 305 року, а близько 310 року він узяв титул августа. Будівництво в Шаркамені почалося приблизно тоді ж. Уже 313 року суперник Дази Ліциній розбив його у битві при Цираллумі у Фракії, і того ж року імператор помер у Тарсі.
Руїни давно привертали увагу. Фелікс Каніц, австро-угорський мандрівник і етнограф, описав їх 1889 року як фортецю й нарахував вісім круглих веж. Архітектор Джурдже Бошкович 1947 року задокументував уже десять. Систематичні розкопки під керівництвом Драгослава Срейовича тривали з 1994 до 2003 року, а з 2013 до 2020 року роботи відновили.
Три десятиліття тому за 250 метрів на захід від палацу археологи відкрили мавзолей. Дослідники вважають, що його збудували для матері Дази, сестри імператора Галерія. У гробниці знайшли золоті прикраси: намиста, сережки, персні, прикраси для волосся й дев'ять пластин діадеми з карбованими портретами тетрархів. Мавзолей схожий на імператорські гробниці на пагорбі Магура поблизу Фелікс Ромуліани, палацу Галерія в Гамзіграді, який внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Дядько збудував собі палац над Зайчаром, а племінник — неподалік Неготина. Тепер у фортеці Дази знайшли й місце, де імператор відпочивав від влади, якої йому залишалося зовсім небагато.