Фунг Вʼєт Хоа був заступником декана факультету іноземних мов Академії народної поліції у Ханої — установи, де мовна підготовка входить до випускних вимог для курсантів. Коли настав час пенсії, він не залишив ремесла. З 2018 року він веде заняття в Батбаті, вписуючи їх у власний вільний час.
Кожен урок він складає сам. Його цікавить не переказ правил, а рефлекс мовлення: щоб людина, почувши питання, відповіла, не перекладаючи в голові. Тому в класі багато вимови, багато побутових діалогів — і, для тих, кому це потрібно, підготовка до екзаменів.
Хоанг Тхі Мінь і Кім Фионг прийшли саме за вимовою. Вони не складають тестів і нікуди не поспішають. Вони просто хочуть говорити.
Сама назва громади молодша за його клас. Батбат зникла з карти Вʼєтнаму 1968 року, коли три повіти злили в один — Баві. Імʼя повернулося лише 1 липня 2025 року, після скасування повітового рівня управління, коли з колишніх громад Тхуанмі, Тонгбат, Сонда й частин Камлінь і Мінькуанг склали нову одиницю. Того ж 1968 року, коли Батбат перестала існувати, була заснована Академія народної поліції, у якій Хоа пізніше викладатиме.
Цифри про вʼєтнамську англійську рідко звучать оптимістично. На державному випускному екзамені 2025 року англійську стало можливо не складати — її обрали близько 353 тисяч учнів, і майже кожен третій із них не набрав і половини балів. У Батбаті на це відповідають не програмою і не реформою, а однією людиною, яка щотижня приходить до класу.
Двері відчинені, плати не просять, питань не задають — треба лише зайти й почати говорити.