Дослідження, опубліковане в журналі Science під керівництвом Стівена Кука, виявило вражаючу здатність природи до самозцілення. Після того як Китай ухвалив закон про захист Янцзи, що заборонив будь-яке рибальство на десять років, річка почала змінюватися. У 57 секціях водної артерії, яка забезпечує майже 40 відсотків економіки країни, вчені зафіксували не лише кількісне зростання популяцій, а й збільшення видового різноманіття на 13 відсотків. Найбільше виграли великі особини — ті, чия довжина перевищує 19 сантиметрів; вони вперше за десятиліття отримали змогу дожити до зрілості та дати потомство.
Це відродження сталося за хвилину до того, як стало б запізно. Янцзи вже втратила унікального китайського веслоноса та річкового дельфіна — види, що зникли назавжди через десятиліття виснажливого промислу. Проте безпека, яку забезпечив мораторій, стала порятунком для безперої фоцени, рідкісного ссавця, що тепер знову зустрічається в притоках річки.
Перетворення було болісним, але необхідним. Уряд виділив величезні кошти, щоб перекваліфікувати тисячі людей, чиї родини поколіннями жили з річки. Багато з них, використовуючи знання таємних проток та звичок риб, тепер працюють рейнджерами, вилучаючи покинуті сітки та зупиняючи браконьєрів. Вони стали частиною великого експерименту, де людська воля до збереження виявилася сильнішою за економічну інерцію.
Спостерігаючи за тим, як срібляста луска великого коропа зблискує на сонці перед тим, як риба знову зануриться в глибину, розумієш справедливість слів Кука. Природа не потребує допомоги в будівництві — їй потрібні лише простір і час, щоб знову стати собою.