Для Макієйри море означає свободу. Щоб вийти на воду, йому треба пересісти з інвалідного візка в човен. Для цього на причалі встановили підйомники й інше обладнання для посадки, а клуб сам спроєктував і збудував для цього кран. Клубний будинок стоїть на півострові Монтеррей, за старими фортечними мурами. У 2017 році його з'єднали з причалами 60-метровим бетонним містком із протиковзким покриттям, достатньо широким для візка.
Школа має двомісні човни GOS16, які розробила компанія Fiberships із Толедо. Уперше їх показали в Національній лікарні для людей із параплегією в тому ж місті. Обидва члени екіпажу сидять в ергономічних кріслах, і всі снасті в них під рукою. Більша частина ваги човна припадає на кіль, тож човен не перекидається. Два водонепроникні відсіки не дають йому затонути. Кілька таких човнів клубові придбав фонд Fundación Repsol.
Школою керує Олайя Кабо Мартінес. Заняття проходять щодня з вересня по червень, і ведуть їх інструктори зі спеціальною підготовкою. Мартінес бачила, як змінюються люди, коли залишають візок на березі. «Відчуття свободи в човні, коли вони залишають візок, неймовірне», — каже вона.
До школи приходять не лише люди з фізичними вадами. Тут навчаються діти з поведінковими розладами, люди похилого віку та жінки, які пережили гендерне насильство. Разом з асоціацією людей із нервово-м'язовими захворюваннями ASEM Galicia клуб через четвер проводить окремий курс. Програму фінансують також уряд Галісії та міська рада Байони.
На заняттях трапляються й кумедні моменти: один учень жартома освідчився посеред уроку. А одна учениця заплакала, коли вперше в житті побачила морську зірку.