Для Розелли Кіношамег та інших членів правління Фонду примирення з корінними народами (IRF) ця робота є справою життя, а не просто фінансовим звітом. Їхня мета — спрямувати кошти безпосередньо в громади, де традиції народу чорноногих та інших етносів допомагають долати травми минулого. Це інший шлях порівняно з попередніми спробами: тепер саме представники корінних народів вирішують, які проєкти потребують підтримки — від створення посад духовних опікунів у лікарнях до відновлення мов, що перебувають на межі зникнення.
Єпископ Вільям Макґраттан, віцепрезидент Конференції католицьких єпископів Канади, описує цей процес як спільну ходу новим шляхом. Це визнання провини перетворилося на конкретну дію після того, як Святий Престол офіційно відкинув «Доктрину відкриття» — колоніальну концепцію, що століттями виправдовувала вилучення земель. Тепер замість паперів і декларацій діють люди, створюючи простір для діалогу та духовної підтримки.
У березні 2022 року під час зустрічі у Ватикані відбувся жест, позбавлений пишності, але сповнений глибокого змісту. Делегати корінних народів передали Папі Франциску пару крихітних дитячих мокасинів — символ пам’яті про тих, хто не повернувся додому з інтернатів. Шорстка замша цього взуття нагадувала про людську ціну системних помилок. Коли за кілька місяців понтифік повернув ці мокасини під час візиту до Канади, це стало знаком того, що пам'ять більше не буде односторонньою.
Кардинал Майкл Черні називає голоси корінних народів «пророчим закликом до всього людства». Сьогодні цей заклик втілюється у практичних речах: у відновленні стародавніх діалектів та в можливості для старійшин знову бути вчителями для своїх онуків. Фонд працює за принципом прозорості та підзвітності саме тим людям, чиї культури він покликаний підтримати, закриваючи болючу главу історії не забуттям, а увагою до кожної окремої долі.