Шлях до визнання Coendou vossi розпочався ще у 2018 році, коли Рамірес-Чавес разом із дослідником інституту Гумбольдта Елькіном Ногера-Урбано зауважили дивну невідповідність у зовнішньому вигляді голкошерстів, що населяють Карибський басейн та долину річки Магдалена. Щоб довести існування нового виду, вченим довелося здійснити справжню інтелектуальну подорож крізь час і простір, порівнюючи морфологію сучасних тварин зі зразками, що десятиліттями зберігалися в Лондоні, Стокгольмі та Нью-Йорку.
Ці нічні створіння ведуть приховане життя у кронах дерев. Їхньою характерною рисою є чіпкий хвіст, позбавлений голок на самому кінчику, що дозволяє їм впевнено охоплювати гілки, немов п'ятою кінцівкою. Новонароджені голкошерсти з’являються на світ із м’яким хутром, яке лише за кілька годин перетворюється на твердий захисний панцир — тихий, але досконалий механізм виживання в дикій природі.
Назва виду вшановує зоолога Роберта С. Восса, чия праця присвячена систематизації ссавців Південної Америки. Для Раміреса-Чавеса це відкриття — не просто рядок у науковому журналі, а повернення боргу природі, яка продовжує переховувати своїх мешканців у лісах, що невблаганно зникають під тиском людської діяльності.
Останній раз подібний вид у Колумбії описували ще у 1899 році, що робить цю знахідку важливою ланкою в розірваному ланцюгу природничих знань.
Сьогодні Coendou vossi залишається ендеміком Колумбії, символом терпіння дослідника, який зумів розгледіти унікальність там, де інші бачили лише звичне. Робота в архівах Манісалеса, Боготи та Вілла-де-Лейва підтвердила: навіть у добре вивчених екосистемах залишається простір для відкриттів, якщо мати достатньо волі, щоб їх шукати.