Те, що починалося як кропітка праця в тіні великих дерев, перетворилося на справжній опис невидимого світу. Разом із групою дослідників Віракун відкрила 23 види лишайників, 12 видів жаб, а також нових геконів та змій. Серед знахідок особливо вирізняється лишайник Polymeridium fernandoi, знайдений на корі дерев у найдавнішому низинному лісі острова. Ці організми — не просто прикраси на дереві; вони є живими архівами, що вбирають мінерали безпосередньо з атмосфери, слугуючи чутливими індикаторами чистоти повітря.
Увага дослідників не оминула і тих, хто ховається у листі. Поблизу місця, де в 1867 році було висаджено перший чайний кущ на острові, вони виявили нову чагарникову жабу — Pseudophilautus dilmah. На відміну від більшості своїх родичів, ці крихітні істоти не проходять стадію пуголовків, а з’являються на світ з ікри вже повністю сформованими мініатюрними жабенятами, готовими до життя у своєму зеленому всесвіті.
Для Готамі Віракун, яка сьогодні очолює відділ лишайників у Музеї природознавства в Лондоні, ця експедиція стала поверненням до джерел. Остання масштабна систематизація місцевої флори проводилася європейськими ботаніками ще у XIX столітті. Сьогодні ж право називати та описувати багатство своєї землі повернулося до тих, хто на ній народився. У кожному новому виді змії Dendrelaphis sinharajensis чи непомітній плямі лишайника Віракун бачить не просто статистику, а складну тканину буття, яку необхідно зберегти, поки вона не зникла назавжди під тиском плантацій та міст.