Місто називається Помпейополіс. Ім'я йому дав Помпей Великий, коли після перемоги над Мітрідатом VI Понтійським перекроював карту Малої Азії у 64–63 роках до нашої ери. Помпейополіс став метрополією римської провінції Пафлагонія — області, відомої радше деревиною, самшитом і кіньми, ніж великими містами. Саме тому масштаб цього міста завжди дивував тих, хто сюди приїжджав.

Розкопки веде доцент Мевлют Еліусук з кафедри археології Карабюкського університету. Сезон 2026 року розрахований на чотири місяці, команда налічує 45 осіб, серед них 15 фахівців з Італії. Про мозаїку публічно повідомив міністр культури і туризму Мехмет Нурі Ерсой: приблизно 105 квадратних метрів добре збережених підлогових мозаїк геометричної композиції, датованих IV століттям.

Еліусук порівнює якість роботи майстрів із Зевгмою. Для провінційного міста на Чорноморському узбережжі це порівняння багато що означає.

Того ж сезону з пастофорію — приміщення, де готували все потрібне для літургії — дістали скульптурну голову Ероса. Вона старша за мозаїку майже на два століття: близько 150–160 років нашої ери. Тоді базиліка ще не була базилікою, а місто ще не було християнським.

Ця різниця в часі і є найцікавішим, що дає розкоп. Перша будівельна фаза споруди належить другій половині II століття. Пізніші перебудови відображають християнізацію Помпейополіса, який до V століття став єпископською кафедрою — імена його єпископів фіксують списки учасників церковних соборів. Одна будівля, дві релігії, чотири століття. Голова язичницького бога лежала за кілька кроків від підлоги, покладеної для християнської громади.

Поруч стоїть римська вілла площею близько трьох тисяч квадратних метрів, збудована у II столітті й заселена аж до VI. Її триклінію — залу для гостей і трапез на 112 квадратних метрів — реставрують повільно: у 2025 році завершили близько десяти квадратних метрів.

Ташкопрю сьогодні відоме в Туреччині передусім часником: місцевий сорт має зареєстроване географічне зазначення і є головним експортом району. Розкопки — майже єдине інше, що приваблює сюди приїжджих. Місцеві називають Помпейополіс «Ефесом Чорного моря».

Розкопки почалися у 2006 році як турецько-німецький проєкт під керівництвом археологині Латіфе Суммерер. Двадцять сезонів пішло на те, щоб дійти до цієї підлоги. Скільки ще ховає центральний неф, покаже наступний шар ґрунту.