Коли Алжир здобув незалежність, середня тривалість життя тут ледь сягала сорока шести років; сьогодні ж вона перетнула межу у сімдесят шість. Цей успіх медицини та соціального устрою приніс із собою новий виклик: старість, яка раніше була короткою та виключно родинною справою, тепер вимагає фахового втручання. У залі лікарні в Бліді лікарі з діаспори — люди, які вивчили тонкощі геріатрії в Парижі чи Марселі — простягають руку допомоги своїм молодим колегам з Університету Бліда 1.
Досі турбота про немічних батьків в Алжирі трималася на міцних стінах великих родин, де під одним дахом мешкають три покоління. Але сучасний ритм міст вимиває цю традицію, залишаючи літніх людей наодинці з хронічними хворобами. Учасники зустрічі закликали до створення першої в історії країни національної програми, яка б вивела геріатрію з тіні загальної терапії в окрему, повноцінну дисципліну.
Особливу увагу приділили практичним деталям, які роблять життя старого пацієнта легшим. Лікарі обговорювали розвиток системи смарт-карток Chifa, які вже дозволяють пенсіонерам отримувати ліки за рахунок соціального страхування. Проте головним інструментом залишається людське око: фахівці з фізичної та реабілітаційної медицини (MPR) зосередилися на тому, як зберегти рухливість тих, хто переніс інсульт або страждає на склероз.
У жесті лікаря, який прикладає біометричну картку Chifa до зчитувача, відчувається цей міст між цифровим майбутнім та глибокою повагою до старості. Мешканці діаспори не просто привезли знання — вони привезли визнання того, що кожен рік, доданий до людського життя, має бути прожитий з гідністю. Цей рух за створення «медицини старості» є свідченням того, що пам'ять про коріння здатна долати морські кордони заради спільного блага.