Європейська болотяна черепаха — істота терпляча й вибаглива. Її впізнають за характерним темним панциром, помережаним дрібними жовтими цятками, що нагадують бризки золота на вологому камені. У Галісії її називають «сапокончо», що буквально означає «жаба в черепашці». Це створіння, здатне жити до шістдесяти років, потребує особливого спокою: нерухомої води, багатої рослинності та відкритих місць для тривалих сонячних ванн.
Дотепер існування цих черепах у басейні річки Лоуро було під загрозою. Навала інвазивних видів, зокрема червоновухих черепах, що потрапили у природу з домашніх тераріумів, та деградація середовища змусили екологів діяти рішуче. Вісім особин, які нині повернулися додому, були заздалегідь вилучені з водойми, аби пережити час великої реконструкції в безпеці Центру відновлення дикої фауни Карбальєдо.
Роботи з ревіталізації охопили видалення агресивної чужорідної флори та розширення водної гладі. Проєкт вартістю 1,53 мільйона євро є частиною ширшої стратегії, що триватиме до 2028 року. Для маленького містечка О-Порріньйо та його мера Алехандро Лоренцо, який також був присутній на церемонії, цей заповідник є не лише екологічним резерватом, а й місцем глибокої пам'яті: саме тут у середині минулого століття археологи виявили кам’яні знаряддя праці епохи палеоліту.
Сьогодні поруч із черепахами в оновлених заводях оселилися чирянки та інші водоплавні птахи. Влада Галісії планує поступово збільшувати популяцію сапокончо, випускаючи нові групи тварин, доки екосистема не набуде своєї колишньої стійкості. У цьому мовчазному поверненні рептилій до води відчувається відновлення тяглості часу — від давніх мешканців берегів Лоуро до дітей, які сьогодні вчилися тримати тендітне життя у своїх долонях.