Хосе Табоада координує Comunidad de Montes de Vincios — громаду, якій належить понад 600 гектарів гірського лісу. Це monte veciñal en man común, галісійська форма спільного володіння: земля належить не окремим людям, а домогосподарствам парафії, її не можна ані поділити, ані продати, ані відібрати за борги. У Галісії таких громад близько 3 300, і разом вони тримають приблизно 665 000 гектарів — майже чверть регіону.

Рішення завести тварин народилося з попелу. У жовтні 2017 року, коли вітри від залишків урагану «Офелія» гнали вогонь схилами, згоріло близько 80 відсотків лісу Вінсіоса. У сусідньому селі загинули дві жінки. Громада зрозуміла просту річ: чагарник більше ніхто не вирубує руками, отже це мають робити ті, хто їсть.

«Вони їдять те, що дає гора», — каже Табоада. Дрік, ожину, паростки інвазивної акації — саме те паливо, яким вогонь біжить найшвидше. На дослідній ділянці у 40 гектарів випасена земля залишалася чистою, тоді як контрольна швидко заросла густим чагарником. Дослідники помітили й те, чого не планували: відбитки коров'ячих копит покращили просочування дощової води до підземних водоносних горизонтів.

Стадо почалося не з двадцяти шести. У травні 2024 року громада купила перших п'ять корів і взяла нашийники — їх виробляє норвезька компанія Nofence, заснована 2011 року козівником Оскаром Говде у Батнф'єрдсйорі. Нашийники живляться від сонця; норвезький наглядовий орган схвалив систему для кіз у 2017 році, для великої рогатої худоби та овець — у 2020-му.

Качена — одна з п'яти каштанових галісійських порід, які називають Morenas Galegas. Разом їх зараз близько 14 600 голів на 340 господарствах; наприкінці 1990-х було приблизно 1 800.

Гора не стала безпечною. У липні 2025 року частина Вінсіоса горіла знову — гасити прилітали п'ять гелікоптерів. А 2025-й виявився для Галісії найгіршим пожежним сезоном за всю історію спостережень: близько 118 000 гектарів. Відтоді схожі програми віртуального випасу з місцевими породами з'явилися в інших галісійських громадах — у Віламорі та Собредо в О-Курелі, теж через чотири роки після власних пожеж.

Корови проходять повз петрогліфи Ауґа-да-Лаше — кола, спіралі й хвилясті лінії, викарбувані в граніті цього ж схилу близько трьох тисяч років тому. Тварини цього не знають. Вони просто йдуть уздовж лінії, якої немає, і їдять.