Александра розташована лише за кілька кілометрів від Сендтона. Це густонаселений тауншип із високим рівнем бідності. Перепис 2011 року налічив тут близько 180 тисяч мешканців на площі приблизно в сім квадратних кілометрів. Місцеві оцінки вищі, бо багато людей живе в тимчасових будівлях на задніх дворах. Колись Александра була одним із небагатьох місць біля Йоганнесбурга, де чорношкірі південноафриканці могли мати власну землю. У 1941 році, щойно приїхавши до міста, тут винаймав кімнату Нельсон Мандела.

Сьогодні молодим людям тут найбільше бракує роботи. У 2025 році без роботи була майже половина південноафриканців віком від 18 до 34 років.

Програму для таких, як Нгобезе, ведуть організаторка Мішель Фок і Орландо Варгас. У 2018 році Варгас заснував у Йоганнесбурзі професійну трупу The Cirk, яка поєднує повітряні та партерні номери. За його словами, навчання почали тому, що в Південній Африці мало де можна здобути формальну циркову освіту. Досі головним варіантом залишався Zip Zap Circus у Кейптауні, заснований ще 1992 року.

Програма набирає безробітну молодь із бідних громад і відкриває їй шлях у професію. Випускники можуть стати інструкторами, отримувати оплачувані замовлення від продакшн-компаній або виступати в самій The Cirk. Засновники хочуть, щоб програма утримувала себе сама, заробляючи на навчанні, виставах та іншій цирковій роботі, а не лише на сторонньому фінансуванні. Поки що повне утримання щороку отримують лише четверо учасників.

Дзензеле Летсоела, якій 38 років, теж з Александри. Вона займається балетом і пантсулою, швидким танцем на ногах, що з'явився в тауншипах Йоганнесбурга в 1950-х і 1960-х роках, зокрема як відповідь на примусові виселення. Летсоела боїться висоти, але все одно виконує повітряну акробатику.

Двадцятидворічна Меґан Нільсен висить на п'ятиметровій мотузці, тримаючись лише на заплетеному в коси волоссі, пристебнутому карабінами.

«У цій країні так багато таланту і стільки вміння, — каже Мішель Фок. — Нам просто потрібна сцена».

Для Нгобезе ця сцена має значення, яке виходить за межі цирку. «Ми просто хочемо показати людям, що можемо вибратися з тауншипу», — каже він.