Новий вид, що отримав назву Duanerwuxiajiaoyu, або «вухата совина риба», належав до групи галеаспідів — істот, чиї голови були захищені міцним кістяним панциром. Свою назву істота отримала завдяки парі коротких, спрямованих назовні «крил» на головному щиті, які за формою дивовижно нагадують пір’яні вушка болотяної сови (Asio flammeus). Ця деталь, за словами керівника дослідження Гая Чжікуня, є першою у своєму роді серед представників ряду Polybranchiaspida.
Місце знахідки, околиці спортивного парку «Тріатлон» у районі Цілінь, палеонтологи давно називають «Царством стародавніх риб». Саме тут, серед чергувань мулу та піску, що колись були мілководним узбережжям палеоконтиненту Південний Китай, збереглася анатомія хребетних, які ще не мали щелеп, але вже експериментували з формами захисту та гідродинаміки.
Філогенетичний аналіз, проведений молодою дослідницею, показав, що «совина риба» займає особливе місце в еволюційному дереві — вона є містком між примітивними формами та більш прогресивними родинами. Це відкриття підтвердило гіпотезу академіка Чжу Міня, висловлену ним ще у 1992 році, щодо гомології виростів на головах цих стародавніх мешканців морів.
Робота Чжан Жуйжуй стала не лише науковим звітом, а й жестом пошани. Свою статтю автори присвятили 90-річчю Чжан Мімань, легендарної дослідниці давніх риб, яка десятиліттями очолювала інститут і прокладала шлях для нових поколінь науковців. У цьому ланцюжку від 90-річної наставниці до студентки бакалаврату втілилася спадкоємність людської цікавості, така ж тривала, як і сама еволюція хребетних.