Міст стоїть у містечку Цзючжоу, біля шлюзового вузла Мадао. Це один із 27 мостів уздовж каналу і єдиний, збудований тільки для тварин. Пішоходів і доріг на ньому немає. Будівельники насипали на двадцятиметровий настил від 0,6 до 1,2 метра ґрунту, поклали каміння, схоже на камінь довколишніх гір, і висадили ті самі рослини, що ростуть на сусідніх схилах. Купи каміння дають звірам тінь і сховок, а плоди на деревах — їжу під час переходу.
Міст розрахували на невеликих лісових мешканців: плямистого лінсанга, бенгальську кішку, червоночереву білку, а також маскову пальмову цивету і птахів. Ці звірі живуть по обидва боки води. Канал розрізав їхній ліс навпіл, і без такого переходу вони залишилися б кожен на своєму березі.
Канал Пінлу відкрили для суден у той самий день, що й міст. Його довжина 134,2 кілометра, він з'єднує глибинні райони Гуансі із затокою Бейбу і скорочує шлях до моря до 560 кілометрів. Це перший канал від річки до моря, який Китай збудував з 1949 року. Будівництво коштувало близько 72,7 мільярда юанів, для нього вийняли 339 мільйонів кубометрів ґрунту. Шлюзи Мадао піднімають судна на тридцять метрів і скидають частину води в місцеві водосховища, тож споживають її на 63% менше.
Людей канал теж змусив перебудовуватися. Міст Цзицай у Ціньчжоу виявився надто низьким для великих суден, і інженери під керівництвом Юань Міняна понад пів року розбирали його у зворотному порядку. Міст Ціньцзян на швидкісній трасі, яким щодня проїжджало понад сто тисяч автомобілів, установили на місце цілим прольотом за шістнадцять годин.
Міст для тварин не потребував такої точності. Від нього вимагали іншого: щоб його не було видно. Інженери сховали бетонну арку під землею й коренями, а переходи для звірів заклали в проєкт ще до початку будівництва, а не добудовували згодом. Тепер ліс знову з'єднаний, і лінсанг, що вийде вночі на цей схил, не знатиме, що під ним ідуть кораблі.