Колесо він сконструював сам за зразком обладнання, яке пам'ятає з часів свого діда. Сучасних верстатів у нього немає. Є лише прості інструменти й пряжа, яку він витягнув з-під уламків. Цю вовну й акрил завезли до Гази ще до війни. За словами майстра, у складах його фабрики згоріло 80–85% пряжі та матеріалів. Частина вцілілих запасів лишилася на складі, що тепер опинився на території під контролем Ізраїлю.
Майстерня стоїть поблизу «Жовтої лінії», до якої після припинення вогню у жовтні 2025 року відійшли ізраїльські війська і де вони досі стоять. Та ремесло тепер тримає не лише родинну пам'ять. Ас-Савваф узяв до себе кількох колишніх працівників фабрики, які втратили житло, і ткацтво знову дає їм заробіток.
Прізвище родини походить від арабського слова «суф», що означає вовну. Ас-Савваф означає «той, хто працює з вовною». Колись родина тримала власних овець. До 1967 року вона завозила вовну з Єгипту й обробляла її вже в Газі. Ткали на ручному дерев'яному знарядді, яке називають «ноль», тож перебої з електрикою роботи не спиняли. Цей досвід став у пригоді й тепер.
Батько Хусейна, Махмуд Хусні ас-Савваф, уже помер. 2019 року, коли йому було 73, про нього писали як про, можливо, останнього традиційного килимаря Гази. Після того як 2007 року почалася блокада, покупці на Західному березі та в Ізраїлі стали недосяжні. Місцеві мешканці не могли дозволити собі його килими, а ринок захопили дешеві привізні солом'яні мати. Тож продавав він здебільшого працівникам гуманітарних організацій і туристам.
Тепер усе обернулося інакше. Килимів, доріжок і підстилок на ринках Гази бракує, і, за словами Хусейна, ручний килим нині коштує дешевше за інші покриття для підлоги. Серед наметів і зруйнованих домівок, де люди сплять просто на бетоні, його робота знову потрібна.
Значна частина ткацької традиції Гази походить з аль-Маджаля. Ткачі, вигнані звідти 1948 року, не покинули своїх станків, а згодом багато хто з них перейшов від тканин до килимів. Ас-Савваф продовжує цю справу у Газі, де, за даними Anadolu, загинули понад 73 000 палестинців. Він крутить колесо рукою, і на станку повільно росте ще один килим.