Тоді доктор Алехандро Трайніні, керівник відділення серцево-судинної хірургії, і доктор Мартін Родріго зі служби гемодинаміки зібрали команду й спроєктували втручання, якого не було в жодному протоколі. Одна операція, три послідовні дії, дві різні школи хірургії — відкрита та ендоваскулярна — в одному операційному полі.
Спочатку вони відновили приплив крові згори: реконструювали біфуркацію аорти покритими стентами, методом CERAB, описаним у Нідерландах близько 2013 року. Потім проклали обхідний шлях від зовнішньої клубової артерії до підколінної вени протезом Omniflow. І нарешті поставили стент у задню великогомілкову вену, щоб скерувати артеріальну кров униз до стопи — венозним руслом, у зворотному напрямку до природного.
Ідея пустити артеріальну кров у вени ішемізованої кінцівки не нова. Її висловив фізіолог Франсуа-Франк ще 1881 року; Вільям Голстед і Річард Вон спробували втілити її на пацієнті 1912-го. Майже все двадцяте століття результати були поганими, і метод фактично покинули — доки в 2010-х не з'явилися його черезшкірні версії.
Провідник, вшитий у ногу пацієнта, — не синтетична трубка. Поліестерову сітку імплантують під шкіру вівці, фібробласти тварини обростають її власним колагеном, і аж потім композит виймають, стабілізують хімічно й обробляють. Omniflow продають у Європі, Австралії та частині Латинської Америки. У Сполучених Штатах він не допущений до обігу — одна з причин, чому саме таку комбінацію було б важко повторити в американському центрі.
Трайніні каже, що поєднання протеза Omniflow для артеріалізації вени зі стентуванням задньої великогомілкової вени, наскільки відомо команді, ніде у світі раніше не виконували. Випадок опублікували 1 вересня 2026 року.
Лікарня стоїть у Сарандí, районі Авельянеди одразу за Ріачуело — річкою, що відділяє столицю від її південних промислових передмість. Це провінційний заклад, підпорядкований міністерству охорони здоров'я провінції Буенос-Айрес, а не національному уряду. Пацієнти лікуються тут безкоштовно.